Приходько І.І. (2021). Мотивація військовослужбовців до діяльності в екстремальних умовах: систематизація досліджень. / І.І. Приходько, О.С. Колесніченко, Я.В. Мацегора // Проблеми екстремальної та кризової психології 2021. № 2(2) – С. 70-86. DOI https://doi.org/10.52363/dcpp-2021.2.7

Стаття присвячена систематизації сучасних наукових досліджень, спрямованих на дослідження проблеми мотивації військовослужбовців до діяльності в екстремальних умовах. Мотивація до професійної діяльності військовослужбовців є ієрархізованою динамічною системою мотиваційних утворень, структурованих на основі взаємозв’язку провідних інституційних (внутрішніх) та прагматичних (зовнішніх) мотивів, регулюючих здійснення діяльності, у результаті чого формується система спонукань, які детермінують діяльність.

Більшість сучасних зарубіжних досліджень мотивації людини до професійної діяльності, зокрема в екстремальних умовах, сконцентровано у парадигмі теорії самовизначення, яку в 1985 р. запропонували E. Deci та R. Ryan. За її основними положеннями людська мотивація поділяється на зовнішню та внутрішню, остання вимагає врахування трьох вроджених універсальних психологічних потреб у: компетентності (потреб людини у проявленні здібностей), автономії (праві вибору виду діяльності) й взаємозв’язку (потреби відчувати власну приналежність до соціальної групи та/або місця діяльності).

Результати аналізу досвіду провідних країн світу засвідчили, що мотивація кандидатів на військову службу та мотивація діючих військовослужбовців має деякі особливості, але вона ґрунтується на взаємозв’язку між інституціональної та прагматичної мотивації, в деяких випадках вона формується на засадах ідеологічних концепцій, прийнятих у цих країнах. У різних країнах світу триває пошук додаткових шляхів вирішення проблеми мотивації військовослужбовців за такими напрямами (формування інституційних та прагматичних мотивів): підвищення авторитету армії, військової служби; формування позитивного іміджу військовослужбовця і військової служби у засобах масової інформації, рекламній продукції; створення сприятливих умов, пільг, соціальної захищеності, матеріальної і кар’єрної зацікавленості; формування у молоді та діючих військовослужбовців почуття особистої соціальної значущості, користі та патріотизму.

Попри на ці зусилля, проблема мотивації військовослужбовців до діяльності в екстремальних умовах досі не знайшла свого остаточного вирішення.

 Ключові слова: мотивація, інституційна та прагматична мотивація, теорія самовизначення, діяльність, екстремальні умови, військовослужбовці.